Танці

Народний танець

Народні танці займають значне місце в культурі кожного народу й етносу земної кулі поряд із народною піснею та народними звичаями. Частково народні танці, наприклад, хороводи мають обрядовий характер.
Серед відомих українських народних танців гопак, метелиця, козачок, тропак вальс, полька, коломийка, аркан, роман та інші.
Серед народних танців інших народів світу можна відзначити такі як жок, жемжурка, класичні індійські танці, танець живота, зіка, краков'як, трепак, лезгінка, атан, болеро, гальярда, фламенко.

Історичний танець

Історичними танцями називають здебільшого європейські танці, популярні в певну епоху на балах знаті. Багато з цих танців виросли з народних, однак набрали вишуканого культурного стилю. Популярні історичні танці змінювалися з епохами. До них належать павана, гальярда, контрданс, менует, мазурка, полонез, кадриль та інші.

Балет

Балет - синкретичний вид сценічного мистецтва, вистава із цілісним сюжетом, в якій засобами танцю передаються почуття персонажів. Танець у балеті має свою особливу техніку, якій потрібно довго й змалечку навчатися. На основі балету в 20-му і 21-му столітті розвинулися нові форми, такі, як танц-модерн, сучасний балет, контемпорарі-денс. Мистецтво постановки балету та інших сценічних танців потребує спеціально навчених людей - хореографів, балетмейстрів.

Бальні танці

Бальні танці - різновид танців із партнером, які танцюють як для задоволення на балах та вечірках, так і на танцювальних змаганнях.
До програми міжнародних спортивних змагань входять десять танців, розділених на дві програми - стандартну і латиноамериканську.

Стандартна програма

Латиноамериканська програма

Свінг

Свінгові танці увійшли в моду в 20-х роках 20 ст. разом із музикою в стилі свінг, однак своїми коренями вони завдячують танцям американців африканського походження, що танцювалися на плантація США ще в 19 ст. Помилково вважається, що для цих танців характерний високий темп та швидка робота ніг, але насправді вони охоплюють майже усі музичні темпи. Так, блюз виконують у темп вд 50 ударів на хвилину, а шег, бальбоа та лінді хоп іноді сягають темпу у 320 та більше ударів. В 20-х роках з'явилися також різновиди, популярні серед білого населення Сполучених Штатів: чарльстон, бальбоа, іст-кост свінг. Тридцяті роки стали свідками буму лінді хопу, одного з найрізноманітніших танців. Він виконується під майже будь-яку за темпом свінгову музику, але слави набрав за швидке енергійне виконання та введення у малюнок танцю акробатичних елементів. Свінгових танцюристів називали в США джітербагерами (від jitter bug - жуки, що смикаються). Під впливом американського свінгу з початком рок-н-рольної ери в Європі склалися свої свінгові стилі танцю - бугі-вугі, джайв, акробатичний рок-н-рол. У сучасній Америці набув популярності вест-кост свінг.
Свінгові танці, наразі переживають другий період популярності, число любителів танцю перевищує кілька мільйонів. У масовій культурі свінгові танці часто ставляться як сценічні й використовуються в кіно та на телебаченні.

Танці Латинської Америки

Латинська Америка дала світу свою особливу музичну й танцювальну культуру. Латиноамериканські танці ще з початку 20 ст. почали проникати в Європу й Північну Америку. Чимало з них у видозміненій формі увійшли до латиноамериканської програми бальних танців. Інші, хоча не кодифіковані, були й залишаються популярними на танцювальних майданчиках.
Аргентина дала світу танго. В самій країні танцюють аргентинське танго, відмінне за технікою й стилем від європейського танго, що розвинулося під його впливом, попри те, що обидва танці танцюються під одну музику.
Бразилія відома самбою - музичним стилем і танцем. Як і у випадку із танго, бразильська самба відрізняється за технікою виконання від кодифікованої бальної самби. В Бразилії виникло також танцювально-бойове мистецтво капоейра.
Велика кількість танців зародилася на Кубі, яка до революції була надзвичано популярним курортом для багатих американців, що шукали нових розваг. Румба і ча-ча-ча згодом були кодифіковані й стали частиною латиноамериканської програми бальних танців. Свого часу були популярними й інші танці кубинського походження: мамбо, сальса.
Домініканська Республіка — батьківщина бачата і меренге.

Вуличний танець

Загальна назва вуличний танець обіймає всі стилі сучасного танцю, що розвинулися за межами танцювальних студій та шкіл: на вулицях, шкільних подвір'ях, у нічних клубах. Вуличні танці часто імпровізаційні та соціальні за своїм призначенням.
Серед стилів вуличного танцю

Хастл

Хастл

спортивний хастл/диско-фокс/диско-свінг
хастл фрістайл
хастл джек-н-джил
шоу-хастл
ледіс-хастл
дабл-хастл

Ритуальний танець

Ритуальні танці виконуються під час церемоній та ритуалів. Для них характерна строга форма, в якій кожен рух танцюриста має певне символічне значення. Прикладом ритуального танцю є новозеландська хака, яку популяризували у всьому світі новозеландські регбісти.